Все для мікроклімату в тваринництві

Пропонуємо надійне обладнання таких відомих брендів: InterHeat, Ziehl-Abegg, STIENEN, DeltaFan, MultiFan, JotaFan та ін.

Ми пропонує широкий асортимент обладнання для обігріву тварин:

• інфрачервоні лампи для обігріву;

• захисні плафони для інфрачервоних ламп;

• галогенові обігрівальні елементи;

• склопластикові килимки для обігріву поросят та ін.

Також в нашому асортименті є

обладнання для системи вентиляції і системи мікроклімату тваринницьких приміщень:

• вентилятори (рамні, шахтні, підвісні);

• клапана припливу повітря;

• вентиляційна труба;

• подовжувачі вентиляційної труби;

• автоматичні термостати;

• регулятори SPA;

• змішувачі повітря Multifan та ін.

См. нижче

Під мікрокліматом приміщення розуміють...

 Під мікрокліматом приміщення розуміють клімат обмеженого простору, який являє собою сукупність наступних параметрів середовища: температури, вологості, швидкості руху повітря, освітленості, шуму, аероіонів, вмісту у повітрі аміаку, вуглекислоти, сірководню, ін. газів, а також зважених частинок пилу і мікроорганізмів. Перераховані параметри впливають на фізіологічні процеси в організмі тварин, на їх здоров'я і продуктивність.

 Економічна ефективність інтенсивного ведення тваринництва на промисловій основі визначається наявністю оптимального мікроклімату в приміщеннях. Якими б високими породними і племінними якостями не володіли тварини, без створення необхідних умов мікроклімату не можна зберегти здоров'я тварин і розвинути потенційні продуктивні здібності, зумовлені спадковістю. Вплив мікроклімату проявляється через сумарний вплив його параметрів на фізіологічний стан, теплообмін, здоров'я та продуктивність тварин.

 Стан мікроклімату тваринницьких приміщень визначає комплекс фізичних факторів (температура, вологість, рух повітря, атмосферний тиск та освітлення), газовий склад повітря (кисень, вуглекислий газ, аміак, сірководень і ін) і механічні домішки (пил та мікроорганізми).

 Невідповідність мікроклімату зоогігієнічним вимогам, особливо за температурно-вологісного режиму і освітленості призводить до великих втрат від зниження продуктивності тварин, відтворної здатності маточного поголів'я, захворюваності і падежу молодняку до збільшення витрат кормів на виробництво одиниці продукції. Крім того, незадовільний температурно-вологісний режим веде до скорочення строків експлуатації приміщень.

 Високопродуктивні тварини більш чутливі до змін мікроклімату, ніж низькопродуктивні. Основні причини незадовільного мікроклімату в приміщеннях ― низька теплозахист огороджувальних конструкцій (стін, перекриттів, покрівлі, воріт, вікон тощо), недостатній рівень повітрообміну, погана каналізація, антисанітарний стан стійл, верстатів, клітин та ін. Взимку в таких приміщеннях створюються вельми несприятливі умови внаслідок низької температури і високої вологості повітря, вогкості стін, стель або суміщених покриттів, підвищують віддачу тепла тварин та сприяють їх охолодженню, а влітку висока температура і вологість в приміщеннях обумовлюють перегрівання тварин і зниження їх продуктивності. При недотриманні правил експлуатації приміщень значно збільшується вологість і підвищується концентрація вуглекислого газу, аміаку і сірководню, а також сильно знижується іонізація повітря.

 Першим по значущості чинником після годування, надають значний вплив на організм тварин, виявляється температура навколишнього середовища. Температура повітря ― основний фізичний подразник організму, що впливає на його теплообмін. Будь-яке зниження температури повітря нижче критичної веде до підвищення обміну речовин і продукції тепла в організмі тварин, до перевитрати кормів. Якщо компенсациия втрат буде неможливою або несвоєчасної, то настане зниження продуктивності. При утриманні худоби в приміщеннях з температурою повітря нижче 5 градусів за Цельсієм удій зменшується на 1 ― 2 літра від кожної корови, приріст маси телят падає на 15 ― 20%, несучість курей знижується на 12 ― 19%. До низьких температур найбільш чутливий молодняк. Так, у новонароджених поросят майже відсутня підшкірний жир і слабо розвинена фізична терморегуляція. Тому вони практично не здатні зберігати тепло, що утворюється в організмі внаслідок протікання процесу обміну речовин. Крім того, вони мають велику поверхню на одиницю маси тепла, і тепловіддача в них значно вище, ніж у дорослих тварин. Механізм физическоей терморегуляції у поросят і телят починає функціонувати з 6 ― 10 дня після народження, а активно включається в процес тільки після 10 ― 12-дня у телят і після 30-денного у поросят. Тому в перші 10 діб життя гине до 80% хворого молодняку, причому близько 26% патології припадає на незаразні захворювання простудного характеру. 

Оптимальна температура для корів 8 ― 12 градусів тепла, для телят до 20-добового віку 16 ― 20 градусів. 

 Виключно велике гігієнічне значення вологості повітря. Вологість багато в чому визначать клімат і мікроклімат навколишнього середовища. Теплоємність вологого повітря в 10 разів більше, ніж сухого. При підвищенні вологості повітря в корівниках з 85% до 95% удій зменшується на 9 ― 12%. Витрати кормів в будівлях для відгодівлі худоби і свиней в таких умовах збільшується на 20 ― 25% при зниженні середньодобового приросту маси тварин на 12 ― 28%, в 2 ― 3 рази зростає відхід молодняку. 

 Оптимальна вологість у приміщеннях для тварин 50 ― 75%. 

 З температурою повітря тісно пов'язаний такий фактор як рух повітря, так як робить істотний вплив на тепловіддачу організму тварин, провітрювання та збереження тепла в приміщеннях. Самі незначні швидкості руху повітря здатні надати помітне охолоджуючі дію на шкіру тварин. Збільшення швидкості руху повітря з 0,1 до 0,4 м/с прирівнюються до зниження температури на 5 градусів. 

 Зоогигиеническими нормами передбачено підтримання в приміщеннях мінімальних швидкостей руху повітря для молодняку 0,02 ― 0,03 м/с.