Усе для мікроклімату в тваринництві

Пропонуємо надійне обладнання таких відомих брендів: InterHeat, Ziehl-Abegg, STIENEN, DeltaFan, MultiFan, JotaFan и др.

 Ми пропонує широкий асортимент обладнання для обігрівання тварин:

• інфрачервоні лампи для обігріву;

• захисні плафони для інфрачервоних ламп;

• галогенові нагрівальні елементи;

• склопластикові килимки для обігріву поросять та ін.

 Також у нашому асортименті є

обладнання для системи вентиляції та системи мікроклімату тваринницьких приміщень:

• вентилятори (рамні, шахтні, підвісні);

• клапана припливу повітря;

• вентиляційна труба;

• подовжувачі вентиляційної труби; 

• автоматичні термостати; 

• регулятори SPA;

• змішувачі повітря Multifan та ін.

Див. нижче

Под мікрокліматом приміщення розуміють...

 Под мікрокліматом приміщення розуміють клімат обмеженого простору, який являє собою сукупність таких параметрів середовища: температури, вологості, швидкості руху повітря, освітленості, шуму, аероіонів, вмісту в повітрі аміаку, вуглекислоти, сірководню, а також газів, а також зважених пилових частинок і мікроорганізмів. Перераховані параметри неабияк впливають на фізіологічні процеси в організмі тварин, на їхнє здоров'я та продуктивність.

 Економна ефективність інтенсивного ведення тваринництва на промисловій основі визначається наявністю оптимального мікроклімату в приміщеннях. Хоч якими високими породними та лататтями якості не мали тварин, без створення необхідних умов мікроклімату не можна зберегти здоров'я тварин і розвинути потенційні продуктивні здібності, зумовлені спадковістю. Вплив мікроклімату проявляється через сумарну дію його параметрів на фізіологічний стан, теплообмін, здоров'я і продуктивність тварин.

 Стан мікроклімату тваринно-водних приміщень визначає комплекс фізичних чинників (температура, вологість, рух повітря, атмосферний тиск і освітлення), газовий склад повітря (кисень, вуглекислий газ, аміак, сірководень та ін.) механічні домішки (пил і мікроорганізми).

 Невідповідність мікроклімату зоогієнічних вимог, особливо за температурно-вологим режимом і освітленості призводить до великих втрат від зниження продуктивності тварин, відтворювальної здатності маточного поголів'я, захворюваності та падінню молодняка до збільшення витрат кормів на виробництво одиниці продукції. Крім того, незадовільний температурно-вологий режим веде до скорочення термінів експлуатації приміщень.

 Високопродуктивні тварини чутливіші до змін мікроклімату, ніж низькопродуктивні. Основні причини незадовільного мікроклімату в приміщеннях — низький теплозахист ограджувальних конструкцій (стін, перекриттів, покрівлі, воріт, вікон тощо), недостатній рівень повітрообміну, погана каналізація, антисанітарний стан стійк, верстатів, клітин та ін. Взимку в таких приміщеннях створюються вельми несприятливі умови внаслідок низької температури та високої вологості повітря, вогкості стін, стель або поєднаних покриттів, що підвищують віддання тепла тварин і сприяють їх охолодженню, а влітку висока температура та вологість у приміщеннях зумовлюють перегрівання тварин і зниження їхньої продуктивності. У разі недотримання правил експлуатації приміщень неабияк збільшується вологість і підвищується концентрація вуглекислого газу, аміаку та сірководню, а також сильно знижується іонізація повітря.

 Першим за значущістю чинником після годування, що надає неабиякий вплив на організм тварин, виявляється температура довкілля. Температура повітря — основний фізичний подразник організму, що впливає на його теплообмін. Будь-яке зниження температури повітря нижче критичної призводить до підвищення обміну речовин і продукції тепла в організмі тварин, до перевитрату кормів. Якщо компенсації втрат буде неможливою або несвоєчасною, то настане зниження продуктивності. У разі вмісту тварин у приміщеннях із температурою повітря нижче 5 градусів за Цельсієм удою зменшується на 1 — 2 літри від кожної корови, приріст маси телят падає на 15-20%, яйцеприскостість кур знижується на 12-19%. До низьких температур найбільш чутливий молодий. Так, у новонароджених поросят майже немає підшкірного жиру та слабо розвинена фізична терморегуляція. Тому вони практично не здатні зберігати тепло, що утворюється в організмі внаслідок протікання процесу обміну речовин. Крім того, вони мають велику поверхню на одиницю маси тепла, і тепловидатність у них набагато вища, ніж у дорослих тварин. Механізм фізичної терморегуляції в поросятять і телят починає функціонувати із 6-10 дня після народження, а активно вмикається в процес тільки після 10-12-день у телят і після 30-денного у разі поросят. Тому в перші 10 діб життя гинуть до 80% молодняка, який страждає на захворювання, причому майже 26% патологій припадає на неразові захворювання застудного характеру. 

Оптимальна температура для корів 8 — 12 градусів тепла, для телят до 20-добового віку 16 — 20 градусів. 

 Винятково велике гігієнічне значення вологості повітря. Вологість багато в чому визначить клімат і мікроклімат довкілля. Тепломість вологого повітря вдесятеро більша, ніж сухого. У разі підвищення вологості повітря в корівниках із 85% до 95% удою зменшується на 9 — 12%. Затрати ж кормів у будівлях для відгодовування худоби та Samba в таких умовах збільшується на 20 — 25% у разі зниження середньодобового приросту маси тварин на 12 — 28%, у 2 — втричі зростає відхід молодняка. 

 Оптимальна вологість у приміщеннях для тварин 50 — 75%. 

 З температурою повітря тісно зв'язаний такий чинник як рух повітря, оскільки істотно впливає на тепловіддання організму тварин, провітрювання і збереження тепла в приміщеннях. Найсуттєвіші швидкості руху повітря здатні надати помітну охолоджувальну дію на шкіру тварин. Збільшення швидкості руху повітря з 0,1 до 0,4 м/с прирівнюється до зниження температури на 5 градусів. 

 Зоогігієнічні норми передбачене підтримання в приміщеннях мінімальних швидкостей руху повітря для молодняка 0,02 — 0,03 м/с.